Живильне коріння сучасної культури

28 листопада 2019 року в Національній академії мистецтв України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Освіта у сфері нематеріальної культурної спадщини: дослідження, охорона», присвячена розкриттю ролі та значення формальної і неформальної освіти в охороні нематеріальної культурної спадщини, її місця та можливостей у загальноосвітньому процесі.

©Development Centre “Democracy through Culture”

Конференція була організована Національною академією мистецтв України спільно з Регіональним центром з охорони нематеріальної культурної спадщини в країнах Південно-Східної Європи під егідою ЮНЕСКО (Софія, Болгарія), Центром розвитку «Демократія через культуру» (Київ) та Національною спілкою майстрів народного мистецтва України.

У роботі конференції взяли участь експерти, фасилітатори глобальної мережі ЮНЕСКО з питань НКС із Північної Македонії (В. Стойкова-Серафімовська), Білорусі (А. Сташкевич), України (О. Буценко), науковці, представники вищих навчальних закладів, шкіл і центрів творчості дітей і молоді України, майстри народного мистецтва та носії нематеріальної культурної спадщини, національні експерти з нематеріальної культурної спадщини.

Відкриваючи конференцію, перший віце-президент НАМ України, доктор технічних наук, професор Микола Яковлєв зазначив, що вперше в Україні відбувається така конференція, що зібрала представників з різних міст України, навчальних закладів та культурних організацій і центрів, практиків і теоретиків для обговорення вкрай важливих питань, які сьогодні постають перед освітою і культурою в плані формування концепцій, підходів і програм майбутнього розвитку. При Національній академії мистецтв України ще п’ять років тому створено Координаційну раду з питань мистецької освіти і науки, в складі якої працюють експертні комісії, зокрема, й та, що займається питаннями культурної спадщини. Саме тому цілком логічно, що НАМ України виступила ініціатором важливої конференції про роль освіти у сфері нематеріальної культурної спадщини.

©Development Centre “Democracy through Culture”

Доповідачі торкнулися різних проблем, окреслених темою конференції. Голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Шевченко наголосив, що нематеріальна культурна спадщина кожного народу є ніби глибоким корінням, що живить крону сучасної культури, й розповів про діяльність Спілки як майданчика неформальної освіти та передачі знань. Директор Інституту культурології НАМ України, доктор філософських наук, професор Ганна Чміль відзначила вирішальну роль наукових досліджень і документування в охороні нематеріальної культурної спадщини й передачі знань майбутнім поколінням.

Алла Сташкевич, фасилітатор глобальної мережі ЮНЕСКО з питань НКС, директор громадського фонду «Культурна спадщина і сучасність», член Національної комісії Білорусі у справах ЮНЕСКО, кандидат історичних наук у своїй доповіді «Роль формальної та неформальної освіти для популяризації та забезпечення наступності НКС» розглянула надзвичайно важливе питання тісного зв’язку нематеріальної культурної спадщини і біорозмаїття, наголосивши, що коли «зникає один біологічний вид – рослина, тварина, – зникає культурний шар із ним пов’язаний, і, навпаки, коли зникає певна культура, зникає цілий біологічний вид».

Веліка Стойкова-Серафімовська, фасилітатор глобальної мережі ЮНЕСКО з питань НКС, етномузиколог, дослідник Інституту фольклору імені Марка Цепенкова при університеті Скоп’є, яка мала доповідь на тему «Роль громади у формальній та неформальній освіті: приклади з Балканських та Балтійських країн», приділила особливу увагу поняттю громада та визначенню громади в науковій літературі, що дає можливість глибшого розуміння контексту ст. 15 Конвенції ЮНЕСКО про охорону НКС: «Кожна держава-учасниця в рамках своєї діяльності з охорони нематеріальної культурної спадщини прагне забезпечити якнайширшу участь спільнот, груп та, у відповідних випадках, окремих осіб, які створюють, зберігають і передають таку спадщину, а також активно залучати їх до управління такою спадщиною»[1]. Доповідач наголосила, що дедалі зростає розуміння ролі громади в процесі вивчення, розвитку, передачі знань та навичок. Так само, як і прийнятті рішення про подання того чи іншого прояву нематеріальної культурної спадщини до відповідного переліку – місцевого, національного чи ЮНЕСКО. Не завжди громада, що володіє живою культурною спадщиною, як показала на прикладах міжнародний експерт, хоче і погоджується включити її до того чи іншого переліку, і таке рішення є вирішальним.

Ректор Київської Академії мистецтв, народна артистка України, диригент, кандидат мистецтвознавства, професор Ольга Бенч на прикладі долі власної родини та власного життя розкрила надзвичайне значення живої спадщини для малих і корінних народів та спільнот, емоційно наголосивши, що вбиваючи чи заморожуючи живу культуру, ми вбиваємо цілий етнос і цілу історію.

©Development Centre “Democracy through Culture”

Зацікавити та залучити молодь до охорони та дбайливого ставлення до власної культури і традицій можна через засоби сучасного творчого самовираження та сучасних технологій, скажімо, кінематографа, як це показала у своїй доповіді про українське поетичне кіно учений секретар відділення кіномистецтва НАМ України, доктор мистецтвознавства, професор Ірина Зубавіна.

Іншим важливим каналом популяризації НКС та зацікавлення молоді є публікації та книжкові видання. Одне з таких видань – «Українська вишивка» – представила директор Одеського обласного центру Української культури Валентина Вітос, яка спільно з Валерієм Устянським виступила керівником цього цікавого і яскравого проекту.

©Eduard Yaromenok

Проблеми освіти та передачі знань у сфері НКС розглядали в своїх доповідях та виступах представники вищих навчальних установ (Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Запорізького національного університету, Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка, Харківської державної академії культури, Київського національного університету культури і мистецтв, Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького), науково-дослідних інститутів (Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, Інституту культурології НАМ України, Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, Інституту модернізації змісту освіти при Міністерстві освіти і науки України), інститутів післядипломної освіти (Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської області), навчальних та культурних центрів (Одеського обласного центру Української культури, Київського Палацу дітей та юнацтва, Луганського обласного центру народної творчості, Донецького обласного науково-методичного центру культури, Науково-методичного центру НЦ «Мала академія наук України»).

Окремо слід відзначити розповідь про діяльність Науково-методичного центру з вивчення НКС народів Приазов’я Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Директор центру, проректор університету Олена Арабаджі розповіла, що питання з нематеріальної культурної спадщини введено в навчальні програми в університеті з біорозмаїття, біології, філології, математики. З 2016 року О. Арабаджі викладає гуманітарний навчальний курс «Духовно-культурна спадщина поліетнічного Приазов’я» для студентів освітніх програм «Історія», «Туризм», «Географія», «Філологія», «Соціологія», «Філософія». За матеріалами студентських досліджень виконуються бакалаврські та магістерські роботи, публікуються наукові статті. Крім освітніх програм, доповідач представила неформальні інструменти навчання, а саме, заходи, проведені спільно з Центром розвитку «Демократія через культуру» (Київ) та Мелітопольським національно-культурним караїмським товариством «Джамаат»: міжрегіональні семінари-практикуми «Вивчення, популяризація та збереження нематеріальної культурної спадщини регіону. Досвід Мелітопольщини», «Мова як носій нематеріальної культурної спадщини», «Жива культура в умовах глобалізації: охорона та популяризація нематеріальної культурної спадщини як відповідь на виклики сучасності» (за участі науковців з Литви); фотовиставка «Охорона традиційних ремесел і мистецтв як запорука миру» (Україна – Колумбія); круглий стіл «Народна творчість як джерело нематеріальної культурної спадщини і спосіб трансляції культури і національного характеру» та Арт-Хаб «Живий ланцюг».

©Development Centre “Democracy through Culture”

Окремою темою розмови на конференції стала політика і підходи до нематеріальної культурної спадщини з боку музеїв як майданчиків громадського діалогу і навчання. Це питання порушив завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури, доктор культурології, кандидат історичних наук Анатолій Щербань. Розмова торкнулася можливості оцифрування НКС, представлення її в музейних експозиціях, застосування спеціальної термінології та використання сучасних інтерактивних методів музейної роботи. Було наголошено, що ICOM визнає роль музеїв у збереженні та охороні як «матеріального, так і нематеріального надбання людства». Музеї можуть зробити значний внесок в охорону нематеріальної культурної спадщини, використовуючи свій мандат, інфраструктуру та ресурси для розвитку творчих ініціатив щодо її збереження.

Саме музеї, виставкові зали, художні галереї можуть стати важливим простором для неформальної освіти у сфері НКС. Про це говорили митці – майстри народної творчості. Талановита художниця, автор чарівних гобеленів Ольга Пілюгіна на власному прикладі розповіла про важливість поєднання різних типів освіти формальної, неформальної та інформальної, про те, як цей досвід допоміг їй у створенні власних освітніх програм для дітей молодшого віку – 3-5 років – та студентів Полтавського університету. Дуже важливо, наголосила художниця, отримати мотивацію в дитинстві, як сталося в її житті, коли вона змалечку почала опановувати різні техніки килимарства і вишивки. Євген Пілюгін, заслужений майстер народної творчості поділився досвідом освіти в родині та висловив пропозицію щодо створення посібника для батьків.

Освітні практики позашкільної освіти представила завідувач відділу народної творчості Київського палацу дітей та юнацтва Світлана Гадарщук. В основу цих практик покладено методику передачі навичок від майстра до учня та принцип не просто освоєння технологій, а й пізнання усіх проявів живої культури.

Заслужений майстер народної творчості з писанкарства Зоя Сташук розповіла про важливість взаємозв’язку та взаємодоповнення різних освітніх практик. Зокрема, представила свій власний досвід із формування освітніх програм з писанкарства для позашкільної та шкільної роботи, а також про проведену велику дослідницьку роботу щодо писанки в Україні й наголосила на важливості об’єднання зусиль громад, дослідників, експертів і викладачів в охороні нематеріальної культурної спадщини.

©Development Centre “Democracy through Culture”

Учасники конференції зупинилися також на можливих ризиках і загрозах проявам НКС: деконтекстуалізації, фольклоризації, застиглості чи заморожуванні, надмірній комерціалізації, привласненні спадщини. В цьому плані дуже важливе розуміння права на інтелектуальну власність, яке, відповідно до європейських підходів і документів, стосуються безпосередньо проявів НКС, а також права носіїв та громад. Своїми думками та досвідом поділилися національні експерти з питань НКС: Ірина Пурига, головний зберігач Кролевецького музею перебірного ткацтва, Валентина Дем’ян, заступник директора Центру розвитку «Демократія через культуру», Володимир Нога (Полтава, Державна геологічна інспекція), Ірина Павленко (Запорізький національний університет).

За результатами конференції будуть підготовлені рекомендації та звернення до органів законодавчої та виконавчої влади, що формують і відповідають за програми охорони НКС.

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69

Робочі моменти: