Тьягу де Олівейра Пінту (професор антропології та музикознавства, керівник Кафедри ЮНЕСКО з питань транс-культурних музичних студій у Ваймарській вищій школі музики імені Ференца Ліста, професор соціальної антропології Університету Сан-Паулу (Бразилія), глобальний фасилітатор ЮНЕСКО з питань НКС):
Вітаю! Мене звати Тьягу де Олівейра Пінту. Я завідувач кафедрою музикознавства у Ваймарській вищій школі музики імені Ференца Ліста, що є Кафедрою ЮНЕСКО. Це Кафедра ЮНЕСКО у сфері НКС, бо для нас «поняття» нематеріальної культурної спадщини розкривається в таких ресурсах, як музика, виконавське мистецтво, скрізь по світу. Що ж таке нематеріальна культурна спадщина? Це – передусім, жива спадщина, те, що люди використовують у буденному житті, в якісь спеціальні моменти, на різні свята. Вона відрізняється від будівель, бо живе, розвивається, і, звичайно, не пов’язана просто з наукою – в основі її лежить мудрість, знання та навички, які передаються від покоління до покоління. І багато тих знань і навичок не відображені в книжках чи письмових джерелах. Це справедливо і щодо музики, яка не спирається на партитуру чи письмові форми, а передається від учителя музики учням, групам тощо. Звичайно, ми не відкидаємо партитуру, бо навіть партитуру виконують у різних формах різні музиканти. Це також жива творчість. Але щодо музики, то тут дуже цікаве звукотворення. Особливо, в музичних культурах, що спираються на письмові форми композицій, тому що питання звучання, творення звуку, навчання, як витворювати належне звучання, не прописані в партитурах. Це дуже широке поле, і ми тут співробітничаємо, зокрема, і з колегами з України. Така наша методологія, що зосереджується на коопераційному баченні. Ми не збираємо інформацію, як етнографи, з так званих виступів, ні, ми працюємо разом, пропонуємо наші експертні знання і, в свою чергу, так само охоче сприймаємо досвід та професійні навички партнерів. Саме так ми розуміємо нематеріальну культурну спадщину, роблячи наголос, ясна річ, на музиці, виконанні, усіх проявах живої культури, що живе та закорінена в громадах, групах і, звичайно, підтримується окремими особами – музикантами, вчителями музики тощо. Дякую за увагу!
Довідково: Кафедру ЮНЕСКО з питань транс-культурних музичних студій у Ваймарській вищій школі музики імені Ференца Ліста було відкрито 2009 року. Головні напрямки діяльності Кафедри: музикознавчі дослідження у специфічному соціальному, історичному та культурному середовищі; міжнародна співпраця; і коопераційні проекти «Сучасне і майбутнє». В інформаційному буклеті Кафедри сказано, зокрема: «Майже 70% елементів, занесених до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, стосуються музичних традицій чи пов’язані так чи інакше з музикою. Досі цей важливий факт не був належно розглянутий науковцями. Термінології музикознавства та дослідницьким стратегіям досі бракує сучасних методологічних навичок та інноваційних підходів для визначення музики як нематеріальної культурної спадщини».