Жива культура, бо єднає

29 листопада 2019 року в Національній спілці майстрів народного мистецтва України відбувся круглий стіл, що став логічним і практичним продовженням Міжнародної наукової конференції «Освіта в нематеріальній культурній спадщині: дослідження та охорона». Для обговорення актуальних питань на тему «Практичні інструменти неформальної освіти у сфері нематеріальної культурної спадщини» за круглим столом зібралися представники різних наукових і мистецьких установ, культурних організацій – Національної академії мистецтв України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Науково-методичного центру з вивчення НКС народів Приазов’я Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Донецького обласного науково-методичного центру культури, Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Центру розвитку «Демократія через культуру», – носії НКС, майстри народного мистецтва.

Голова Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген Шевченко розповів про роботу Спілки в плані неформальної освіти, зокрема, про численні майстер-класи, які проводять члени Спілки, інтерактивні виставки, лекції, заходи з передачі знань від майстра до учня. Учасники круглого столу мали можливість ознайомитися з експонатами Всеукраїнської виставки-конкурсу «Кращий твір року», яка цими днями проходить у приміщенні Національної спілки.

Питання, що активно обговорювалися, стосувалися не тільки різних форм освіти, а й пов’язаних з цим проблем – поширення інформації та популяризації, спеціальних програм, які існують у сфері нематеріальної культурної спадщини, підтримуючи живу культуру. Зокрема, йшлося про етичні принципи, дотримання прав інтелектуальної власності, авторських прав.

Так, майстрині писанкарства Тетяна Влененко і Любов Ктіторова, розповідаючи про свою роботу, зазначили, що українська писанка – це справжнє віддзеркалення живої культури України, тут переплелися уява, традиція, знання про навколишній світ і диво творчості. Це – унікальне культурне явище, здатне об’єднати навколо себе всі регіони України та українців, які живуть за кордоном, сприяючи зміцненню миру та суспільній злагоді.

А майстер-гончар Леонід Нагірняк продемонстрував свої роботи, представлені в експозиції, розкрив техніку, яку використовує, і розповів про роботу зі студентами Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також про заходи в межах Всеукраїнського симпозіуму народного мистецтва в Чигирині, де відбувається гончарський пленер, який збирає навколо себе небайдужих майстрів гончарної справи.

Міжнародні експерти, фасилітатори глобальної мережі ЮНЕСКО з питань НКС Веліка Стойкова-Серафімовська (Північна Македонія) і Алла Сташкевич (Білорусь) мали можливість у неформальній обстановці торкнутися важливих проблем: загроз, які існують у сфері НКС, зокрема, нехтування етичними принципами, правом інтелектуальної власності, привласненням спадщини, неповагою до проявів спадщини. Учасники круглого столу дійшли висновку, що подібні проблеми існують у кожній із представлених країн. Тому об’єднання зусиль шляхом реалізації спільних проектів є ефективним інструментом подолання загроз. Нематеріальна культурна спадщина має об’єднувати, оскільки несе в собі споконвічні цінності живої культури. Веліка Стойкова-Серафімовська навела приклад македонської живої народної музики, яка сьогодні об’єднує балканські народи і багато в чому перегукується з українським поліфонічним співом.

Алла Сташкевич вказала на те, що Білорусь і Україна, як країни-сусіди, мають багато спільних елементів НКС на прикордонні, тому взаємна повага і дослідження сприятимуть охороні, передачі й розвитку такої спадщини.