Жива спадщина у громадах

Культурно-освітній проєкт, присвячений живій спадщині в громадах, який отримав назву “Паска: Богуслав. Медвин. Миронівка”, розпочато з підвищення обізнаності про місцеві традиції святкування Великодня. Метою проєкту є привернути увагу до нематеріальної культурної спадщини через пізнання історії, традицій, мови, звичаїв, фольклору, які побутували на цій території та продовжують жити донині. Через світлини та короткі відео команда проєкту хоче донести голоси спільноти, розповісти про розмаїття живої спадщини.
Ініціатор проєкту: ГО «Навколо нас.UA»
Партнери:
ГО “Центр розвитку “Демократія через культуру”
Відділ культури, молоді та спорту Богуславської міської ради
Музей історії Богуславщини
Миронівський краєзнавчий музей
Радіо “Богуслав-ФМ”
“Володар”

Нижче Ви можете познайомитися з матеріалами проєкту:
 СТРАСНИЙ, АБО ЧИСТИЙ, ЧЕТВЕР. У четвер починали пекти паски. Їх традиційно робили в четвер і суботу   

"Особливого значення надавали четвергу Страсного тижня. У Страсний, або Чистий, четвер уся родина милася до схід сонця, усі перевдягалися в чистий одяг (с. Розкопанці)." Детальніше тут

Поряд із паскою важливим атрибутом великоднього столу є яйця. На Богуславщині – «крашанки».

Наприклад, відвар з молодих сходів жита й пшениці давав салатовий колір, шишок і пагонів молодої вільхи – жовтий або світло-коричневий (с. Хохітва), використовували також відвар рясту, паростків омели, яблуневих гілочок (с. Медвин). Детальніше тут

Великодній кошик  
  У великодній кошик кладуть дві паски (одну залишають собі, другу віддають на церкву), фарбовані яйця, м’ясо, ковбаси, сало, пиріжки, хліб, сіль. 

  Освяченою сіллю посипали всі страви за святковим столом, тримали її від пристріту, людських заздрощів (с. Розкопанці). Святили хрін, воду (с. Шупики). Детальніше тут 

ВЕЛИКДЕНЬ. Недільного великоднього ранку біля церкви священник освячував святкові кошики. У с. Медвин це дійство відбувалося напроти церкви, біля старого дуба на кладовищі. Під дубом розстеляли ряднину, куди складали частину освячених продуктів на потреби церкви й пастви. 

До великоднього столу готували багато м’ясних страв (сальтисони, буженину, різноманітні ковбаси, холодець зі свинячих ніжок тощо), робили пиріжки, пироги та струдлі з маком і повидлом (с. Розкопанці). Шкаралупу від крашанок віддавали курям, щоб гарно неслися, нині її закопують у землю (с. Шупики). Детальніше тут,  тут