Скорочений варіант огляду за результатами опитування. Повна версія буде опублікована в паперовому вигляді найближчим часом
У 1952 році була заснована Європейська асоціація фестивалів (EFA), яка на сьогодні об’єднує понад 100 мистецьких фестивалів з понад 40 країн Європи. «Щороку фестивалі збирають тисячі й тисячі глядачів та відвідувачів у містах, – як сказано в інформації про Асоціацію, – фестиваль створює додаткову вартість міста»[1].
2014 року Європейська асоціація фестивалів запустила проект «Європа підтримує фестивалі, фестивалі підтримують Європу» (EFFE), який став наслідком багаторічної співпраці з органами ЄС – Європейською Комісією та Європейським Парламентом. У межах проекту були створені інформаційні та організаційні пункти (EFFE-хаби) в різних країнах, що долучилися до проекту. В Україні такий EFFE-Хаб створено 2016 року на основі недержавної організації Центр розвитку «Демократія через культуру». Протягом липня- серпня 2018 року EFFE-Хаб-Україна провів опитування, присвячене фестивальному руху, ресурсам культурної спадщини, туризму і розвитку громад, результати якого ми представляємо Вашій увазі. Метою опитування було визначити готовність до співпраці фестивалів, туристичних організацій, громад, дати оцінку і визначити шляхи поліпшення співпраці між різними секторами та зацікавленими сторонами, а також міжнародного співробітництва.
Слід зауважити, що пропоновані питання стосувалися мистецьких фестивалів, або тих фестивалів, де мистецький компонент є пріоритетним, а вторинними могли бути ярмарковий, гастрономічний, спортивний та інші компоненти.
На сьогодні глибоких та всебічних аналітичних досліджень про фестивальний рух в Україні, на жаль, немає, та й актуальної статистики бракує. Згідно неофіційних даних, в Україні діють понад 1000 фестивалів, пов’язаних з мистецтвом і культурою, яка ж загальна кількість усіх фестивалів, невідомо. Так само невідомо, яка пропорція фестивалів, що ініційовані й підтримуються владою на різних рівнях, які незалежні, які мають комерційне спрямування.
Завданням проведеного опитування було скласти певний «барометр» настроїв та очікувань основних зацікавлених сторін для майбутнього врахування у стратегії розвитку туризму та культури на місцевому, обласному та національному рівнях. Відтак, адресатами (респондентами) опитування стали фестивалі та фестивальні об’єднання, територіальні громади й туристичні компанії та асоціації. Опитування було анонімним, спрямованим на те, щоб виявити можливості використання наявних культурних ресурсів та активів культурно-історичної спадщини засобами фестивалів як важливих джерел розвитку громад, формування почуття приналежності та гордості за свою громаду чи місто. Всього на запропоновану анкету надійшло 324 відповіді, з яких 183 відповіді дали місцеві громади з різних частин України, 65 – фестивалі та фестивальні об’єднання, 56 – туристичні компанії та асоціації (Діаграма 1). Це дозволяє різнобічно, або з урахування різних позицій та інтересів оцінити можливості й перспективи розвитку фестивального руху, особливо на рівні місцевих громад.
На Діаграмі 2 представлено респондентів за типом громад, і видно, що найзацікавленішими в можливому розвитку культурного туризму, як це свідчить із відповідей, є місцеві органи влади в селах, селищах і маленьких містечках, найактивніші фестивалі (тут і далі ідеться про фестивалі та фестивальні об’єднання) діють у містах з населенням між 50 і 100 тис. мешканців, а також у містах мільйонниках, а найактивніші туристичні організації працюють у містах з населенням між 100 і 500 тис. мешканців та в містах мільйонниках.
Більше половини респондентів підтвердили взаємозв’язок і взаємодію між туристичними маршрутами та мистецькими фестивалями, що вказує на можливість залучення нових культурних ресурсів, зокрема й нематеріальної культурної спадщини.
Зі 183 місцевих громад 173 відповіли на запитання, що впевнені, що саме фестивалі можуть залучити туристів до них. Лише 2 з 65 фестивалів і 1 з 56 туристичних компаній не думають про таке завдання – Діаграма 4.
93% місцевих громад вважають фестивалі важливим інструментом розвитку, що відкриває чудові можливості для співпраці між різними групами інтересів, враховуючи результати відповідей, представлені в Діаграмі 5.
Взаємодію між фестивалями та туристичними організаціями демонструють діаграми 6 і 7. Перша з них (Діаграма 6) показує реальну ситуацію, як її оцінюють фестивалі: трохи більше третини з них (35%) свідчить, що туристичні організації залучають їх до співпраці. А от більшість туристичних організацій вважають, що фестивалі йдуть із ними на співпрацю – 61%.
Потенціал розвитку такої співпраці демонструють діаграми 8 і 9, на яких представлено результати відповіді на питання, чи бажає одна і друга сторона більшого взаєморозуміння і співробітництва. Вочевидь, думаючи про майбутні плани та стратегію розвитку, і місцеві/регіональні органи влади, і громадські організації мають врахувати таку можливість, що вимагає тільки підтримки та створення сприятливих умов для співпраці.
Якщо туристичні організації бажали б мати в своєму арсеналі, насамперед, фестивалі, пов’язані з культурно-історичною спадщиною, мультидисциплінарні та музичні, виходячи з практичного досвіду та інтересів туристів, то місцеві громади, враховуючи настрої та зацікавлення своїх мешканців, на перше місце ставлять музичні фестивалі. Разом з тим, і туристичні організації, і громади зазначили, що для них цікавими були б і такі фестивалі, як театральні, кіно, літературні, архітектурні, фото, дизайну. Серед фестивалів, присвячених культурній спадщині, громади виділили окремим рядком музейні фестивалі.
Тривалість фестивалю залежить від багатьох обставин і цільової аудиторії – якщо рок-фестивалі можуть бути розраховані на 3-5 днів, мультидисциплінарні – на 5-7 днів, театральні – на 7-10, а то й більше, то фестивалі, пов’язані з матеріальною чи нематеріальною культурною спадщиною, як правило, тривають до 3 днів. Найоптимальнішим терміном фестивалю для туристів, на думку туристичних організацій, є 2-3 дні, як показує Діаграма 12.
Цікаво, що фестивалі саме цієї групи – тривалістю до 3 днів – найактивніше взяли участь в опитуванні, про що свідчить Діаграма 13.
Щодо тематики, то найактивнішими виявилися музичні фестивалі, які складають найбільшу групу респондентів. Звичайно, діапазон тут надзвичайно широкий – від аматорської, народної, популярної до класичної, авангардної і техно – Діаграма 14.
Доволі несподіваною виявилась інформація про історію фестивалів. Згідно різним оглядам і повідомленням, фестивалі в Україні є явищем молодим і мінливим, тобто, вони активно з’являються і ніби так само стрімко зникають протягом останніх 5 років. Опитування продемонструвало, натомість (Діаграма 15), що найбільшу групу респондентів складають фестивалі, які мають історію від 5 до 10 років, і не менш вагому групу представляють фестивалі, історія яких сягає 25 років.
Валентина Дем’ян, Олександр Буценко за результатами опитування в липні-серпні 2018 р.
©DC “Democracy through Culture”
[1] European Festivals Association. EFA – the Festival Network // https://www.efa-aef.eu/en/about/