Аналіз базувався на інформаційній записці, інтерв’юванні носіїв, опитуванні членів громади, які не є носіями, аналізі відкритих джерел – дописів, сайтів. Аналіз проводився ГО ЦР «Демократія через культуру» спільно з науково-методичним центром із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького. Результати обговорювалися з членами громадського об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат».
Колективні інтерв’ю були зроблені під час проведення караїмських свят – Киниш (Свято пиріжка) та Оракъ Тою (Свято врожаю), а також фестивалю караїмської гостинності «Найкраще все для гостя дорогого!» за участі караїмських громад Дніпра, Миколаєва, Харкова, Києва і Тракая (Литва). Індивідуальні інтерв’ю проводилися зі старійшинами караїмської громади Софією Ялпачик, Лідією Тихоновою (Стамболі), Тетяною Сарач. Були зроблені опитування членів караїмської громади Михайла Арабаджи, Юрія Макарова, Олександра Семикіна, Олександра Войтенко (Аттар), Сергія Ялпачик. Питання стосувалися місця елемента у загальному харчуванні, обрядовості, історії та культури гостинності, сприйняття елемента в родині, його місця в буденному і святковому меню.
Період проведення аналізу з квітня 2018 року по вересень 2020 року.
Аналіз проводився за такими критеріями:
- Участь громад;
- Віковий критерій;
- Залучення до роботи громади, визначення активного осередка;
- Основні напрямки діяльності;
- Визначення загроз.
За результатами аналізу складена аналітична записка, яку обговорили з громадою та носіями елемента. В результаті обговорення записка була доповнена, відкориговані рекомендації.
Позитивним чинником, який свідчить про залучення громади до розвитку та охорони елемента, є повне інформування громади про відповідні процеси, а саме – заходи з охорони елемента, популяризації елемента.
Другим аспектом, який можна віднести до позитивного, є обговорення з громадою та носіями елемента процесів, що можуть зашкодити елементу чи загрожувати його існуванню.
Продовженням цієї роботи стала складена та обговорена з громадою попередня інформація. Інформаційну записку підготовлено з метою аналізу попередньої інформації для моніторингу елемента нематеріальної культурної спадщини (НКС), акцент зроблено на подіях та заходах, які проводилися за участі караїмської громади та окремих носіїв і були спрямовані на популяризацію та охорону елемента. Це свідчить про зацікавленість як громади, носіїв, так і організацій, які провадять роботу з дослідження, документування тощо, до стану справ з елементом.
З інформаційної записки та інтерв’ю ми дійшли висновку, що робота громади в своїй основі була спрямована на популяризацію елемента. Вона проводилася шляхом майстер-класів, участі у різного роду заходах, конференціях, круглих столах, публікаціях на сайтах, у друкованих виданнях, спеціальних виданнях, присвячених елементу. Популяризація розділена на дві категорії: інформація, спрямована на поширення знань про культуру караїмського народу в цілому, та інформація про сам елемент.
Позитивним показником є те, що елемент представлено як частину культури караїмів і культури харчування загалом. Ми можемо простежити процес, який пов’язує елемент з мовою, однак тут варто зауважити, що такий зв’язок стосується більше культури гостинності і культури харчування. «Традиція приготування караїмських пиріжків (ет аякълакъ) – рецепти караїмів міста Мелітополя Запорізької області» представлена як вагома складова культури караїмів.
Як частина заходів з популяризації елемента, політики відкритості та вільного доступу до елемента представниками громади проводяться майстер-класи з виготовлення караїмського пиріжка, про що зазначено в інформаційні записці та звіті поданому до УКЦД.
Водночас не виділено один із важливих фактів, а саме, що впродовж тривалого часу, починаючи з 80-х років ХХ ст., відштовхуючись від традиційного рецепту, розвинулась нова традиція через адаптацію до навколишніх умов і способу життя. Цей рецепт приготування не може вважатися традицією караїмських пиріжків (ет аякълакъ), однак, враховуючи те, що нова традиція приготування і споживання користується популярністю серед господинь та введена у культуру харчування, слід звернути на неї увагу при документуванні та опису, що здійснюється громадою, а також при проведенні майстер-класів.
Громада караїмів Мелітополя має тісні зв’язки з громадами міст Дніпра, Миколаєва, Києва, Харкова, Варшави (Польща), Тракай (Литва), де побутує подібний елемент. Позитивним фактором є та обставина, що громада обмінюється досвідом, практичними порадами шляхом неформального спілкування і спільних заходів, зокрема, коли караїмські господині під час свят, які проводяться в м. Мелітополь на базі етнокультурного караїмського центру «Кале» та національного кафе «Чир-Чир», обговорюють специфіку приготування пиріжків у різних громадах України. Але в інформаційній записці на цьому не акцентовано увагу, також недостатньо розкрито значення таких зустрічей.
З аналізу інформаційної записки видно, що основними зацікавленими організаціями, які проводять дослідження елемента, поширення знань про нього та навчання, є науково-методичний центр із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького, караїмська громада м. Мелітополь і громадське об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат». Плідна взаємодія названих організацій та установ з місцевою владою, зокрема з відділом культури Мелітопольської міської ради Запорізької області та Запорізьким обласним методичним центром культури і мистецтва свідчить про зацікавлення різних гравців не лише в конкретному елементі, а й у політиці з охорони НКС у цілому.
Вік носіїв елемента коливається від 83 років до 34, відповідно до осіб, які зазначені в обліковій картці. Простежується позитивна динаміка: завдяки діям і політиці громади до активно практикуючих останнім часом долучилися нові господині, вік яких коливається від 60 до 35 років. Також проводиться активна робота з популяризації, результатом якої є передача знань, умінь і навичок в родині до зовсім юного покоління, зокрема, у караїмських родинах Арабаджи-Семикіних (від бабусі Олени до онучки Полини), Вислогузових-Аттар (від бабусі Наталії до онучки Єви), Ялпачик (від бабусі Віри до онучки Катерини) тощо. Така міжпоколінна передача забезпечує сталий розвиток елемента НКС та його життєздатність.
З документа ми бачимо, що сформувався активний осередок серед носіїв, які свою увагу сфокусували на таких напрямках: освіта формальна Арабаджи Олена, Ялпачик Софія, неформальна Вислогузова-Аттар Наталя, Мангубі Ольга, Мирошниченко Галина, Софія Ялпачик. Популяризація – Юрій Макаров, Михайло Арабаджи, Михайло Семикін (такий висновок зроблено з інтерв’ю), Олена Арабаджи, Софія Ялпачик, Наталя Вислогузова-Аттар, Наталія Танатар, Катерина Танатар, Олена Ялпачик, Наталія Макарова (Арабаджи).
Загрози. Основною загрозою як для елемента, так і для культурної спадщини є малочисельність громади та локалізації її в м. Мелітополь. Не дивлячись на те, що караїми мешкають в інших містах, побутування елемента вносилося лише як спадщина караїмів Мелітополя.
Можливою загрозою може бути сплутання рецептів, а саме традиція приготування караїмських пиріжків з м’ясом (ет аякълакъ) – рецепти караїмів міста Мелітополя Запорізької області та солодких пиріжків, які базуються на традиційній технології виготовлення.
Караїмські пиріжки з м’ясом (ет аякълакъ) є стравою, яка широко відома в місті і яка користується популярністю. Зважаючи на ту обставину, що національне кафе «Чир-Чир» володіє знаннями про приготування караїмських пиріжків (ет аякълакъ) і відповідним обладнанням, використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) без дотримання технології, дозволу носіїв іншими установами харчування заради прибутку, може призвести до такої загрози, як комерціалізація. На сьогодні громада докладає максимально зусиль для уникнення такої загрози.
Рекомендації:
Зважаючи на те, що в інформаційні записці багато уваги приділяється традиції гостинності та традиції харчування, а також традиції святкування, пов’язаній із їжею, слід приділити увагу інвентаризації, що враховує ці традиції.
Слід зазначити, що в громаді розвинулася інша традиція, яка базується на традиції приготування пиріжків, але рецепт адаптований до навколишніх умов та способу життя, він не може вважатися традицією приготування саме традиційного пиріжка як елемента, що включений до місцевого і національного переліків, при цьому її дослідження, інвентаризація і поширення може потенційно стати одним із елементів місцевого чи й національного НКС.
Провести спільну зустріч науково-методичного центру із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького і громадського об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат» з метою розробки узагальненого плану дій щодо популяризації елемента.
Караїмському національно-культурному товариству «Джамаат», розробити план з охорони елемента та узгодити з громадою, який буде доповнюватися коригуватися і/чи переглядатися, відповідно до внутрішнього моніторингу.
Центру НКС спільно з ГО Джамаат, відповідно до розробленої методики інвентаризації, зробити заклик до інвентаризації спадщини караїмів, яка пов’язана з їжею, вирощуванням та культурою виробництва.
Кулінарними надбаннями, тобто і є:
кустарні методи вирощування;
знання, необхідні для приготування регіональних страв;
соціальні звичаї та святкування навколо їжі та напоїв;
навички, необхідні для приготування традиційних страв
і багато іншого.
Звернутися з пропозицією до караїмських громад з інших міст України, використовуючи досвід інвентаризації елемента «Караїмський пиріжок (ет аякълакъ)» та культура гостинності», провести інвентаризацію культури гостинності, зважаючи на місцеві особливості та традиції з метою подальшої подачі до місцевих та Національного переліків, у разі якщо громади дійдуть згоди та будуть вважати це доцільним.
У майстер-класах слід акцентувати увагу на тому, яку саме традицію тут представляють, зазначаючи, що саме традиція «караїмських пиріжків (ет аякълаъ)» є вагомим складником культури громади, і з метою уникнення загроз таких, як скам’яніння, громаді слід обмежити проведення майстер-класів або розробити дієвий план охорони.
Проводити роз’яснювальну роботу, щодо комерційного використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) з метою уникнення такої загрози, як комерціалізація.
Науково-методичному центру з дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького слід звернути увагу на систематизацію уже проведених досліджень та приділити увагу інвентаризації елемента та пов’язаних з ним складових, а також культури харчування та культури гостинності в цілому, дослідження якої були розпочаті ще 2016 року.
Отже, у підсумку ми можемо говорити про високу участь громади в усіх процесах, які стосуються охорони елемента і які пов’язані з його охороною. Високий рівень усвідомлення загрози: такий висновок ми можемо зробити з обговорення з носіями та громадою важливих питань та дій щодо уникнення загроз. Проводиться значна робота щодо передачі знань та залучення молодого покоління до оволодіння технологією приготування пиріжка. У громаді проводиться роз’яснювальна робота щодо розвитку елемента та процесів, які можуть вплинути на його життєздатність у зв’язку з COVID-19.
У цьому документі ми визначили основні напрями роботи, спираючись на наявну інформацію. Наступним кроком є зустріч із громадою та активним осередком, а також зацікавленими організаціями, для коригування дій, розробки методології дослідження та комплексної стратегії з комунікації за основними напрямками, відповідно до пріоритетних завдань, визначених громадою, розробки спільного плану дій щодо охорони елемента та визначення періоду моніторингу, відповідно до поставлених завдань.
Інформація розміщена за згоди ГО «Джамаат», поширення інформації тільки за згоди ГО «Джамаат».
Використання інформації в статтях, дописах можливе за умови посиланням на джерело.