Команда вчителів та учнів Краснокутського ліцею, розташованого у Харківській області, розповіли про те, як і чому вивчатимуть традицію хатки-мазанки, а за допомогою її деякі теми шкільних предметів.
Учасники команди завітали до сіл власної громади, щоб розглянути та сфотографувати мазанки, які збереглися на сьогодні. «Ми зрозуміли, що всі вони збудовані за єдиним принципом, – розповіла Наталя Момот, координатор проекту в Краснокутському ліцеї. – Найбільше таких хаток було в селах, що мали поклади глини. Згодом там почали будувати цегляні заводи». Про розташування покладів глини говоритимуть на уроці географії.
Для дослідження обраного елемента вчителі та діти створили три моделі хаток – цегляну, дерев’яну і хатку-мазанку. «Ми будемо нагрівати ці хатки та робити заміри температури, щоб дізнатися їх теплопровідність», – розповіла Наталя Момот про запланований в рамках уроку фізики експеримент. У минулому глиняні будинки були відомі своїми гарними ізоляційними характеристиками. Здавна українські хатки накривали очеретом або соломою, адже пористість цих рослин допомагає краще зберігати тепло. На уроці біології діти розглядатимуть рослини під мікроскопом. Елемент використовуватимуть також на уроках історії, української літератури, математики та хімії. На уроці хімії створять крейдяну суміш для побілки хати-мазанки.
По завершенні проекту шкільна команда сподівається на рівні громади порушити питання відновлення однієї з хаток-мазанок, яка збереглася до нашого часу
Проект “Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини” здійснюється в Україні громадською організацією «Центр розвитку «Демократія через культуру», акредитованою в ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, за підтримки Фонду ЮНЕСКО з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.
На першому етапі 15 шкіл по всій Україні (включно з 10 асоційованими школами ЮНЕСКО) здійснять пілотне випробування запропонованої методології, яка імплементує елементи живої спадщини в основні предмети, такі як математика, фізика чи література. Проект базується на методології, розробленій у рамках спільного проекту ЮНЕСКО/ЄС у 2021 році.