Жива культура української нації
Нематеріальна культурна спадщина складається з усіх проявів культури, є тканиною живої спадщини людства, а також найважливішим інструментом культурного розмаїття, вважає Федеріко Ленцеріні, доктор права Університету Сієни (Італія), доктор міжнародного права Університету Барі (Італія), професор міжнародного публічного права та права Європейського Союзу в Сієнському університеті (Італія). Він був консультантом ЮНЕСКО та юрисконсультом Міністерства закордонних справ Італії на міжнародних переговорах щодо захисту культурної спадщини. У своїй праці «Нематеріальна культурна спадщина: жива культура народів» наголошує, що основним «творчим чинником» нематеріальної культурної спадщини є «ідентифікація» цієї спадщини як важливого елемента культурної ідентичності її творців та носіїв.
Одним із проявів живої культури є нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини, різноманітна, сповнена глибокого переосмислення життя, історії, світогляду, що, зокрема, втілилося в самобутній народній творчості. На сьогодні два елементи нематеріальної культурної спадщини України були внесені до відповідних списків ЮНЕСКО, обидва з Дніпропетровської області: 2013 року – Петриківський декоративний розпис як феномен українського народного орнаментального малярства (Petrykivka decorative painting as a phenomenon of the Ukrainian ornamental folk art) включений до Репрезентативного списку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, а 2016 року – Козацькі пісні Дніпропетровщини (Cossack’s songs of Dnipropetrovsk Region) внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони.
Важливим аспектом збереження і розвитку живої культури є популяризація спадщини. Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини», а саме, ст.13 та ст14., «кожна держава робить зусилля щодо охорони, підвищення обізнаності та поширення знань про нематеріальну культурну спадщину».
З метою поширення знань у 2017 році побачила світ книга «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини», підготовлена до друку за підтримки Дніпропетровської обласної ради. Видання стало можливим завдяки спільній роботі фахівців Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, науковців Дніпропетровського художнього музею, майстрів петриківського розпису Центру народної творчості «Дивокрай». Книга розповідає про обидва елементи, їхню історію, поширення, побутування, про майстрів петриківського розпису та колективи-носії елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини». У виданні приділено також увагу тій роботі, що підвищує рівень обізнаності про елементи, зокрема, різноманітним освітнім заходам тощо. Книгу видано українською та англійською мовами.
 | |
| |
Про інші ініціативи та регіональні програми зі збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини, прийняті Дніпропетровською обласною радою, повідомила Наталія Першина, начальник управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА, на Парламентських слуханнях «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні», ініційованих Комітетом ВР України з питань культури та духовності. Вперше на подібних слуханнях був представлений розділ “Нематеріальна культурна спадщина”. Наталія Першина наголосила на тому, що в області, дотримуючись принципів і керівних директив Конвенції ЮНЕСКО, в програмах, пов’язаних з нематеріальною культурною спадщиною, робиться наголос на людях і культурному просторі. Однак попереду ще великий пласт організаційної роботи з охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини, яка повинна донести до наступних поколінь «живу культуру» української нації.
| |
| |