Данія приєдналася до Конвенції-2003 30 жовтня 2009 року. Імплементація Конвенції покладена на Данський фольклорний архів у Королівській бібліотеці – установі при Міністерстві культури Данії. Данські фольклорні архіви мають сприяти розвідці, охороні та документації нематеріальної культури повсякденного життя від доби Відродження до сьогодні. Завдання архівів – вивчення та збереження духовної культурної спадщини Данії, як вона постає у способі життя, ідеях, міфах, оповідях, піснях та музиці історичних та нинішніх груп населення. Данський фольклорний архів також розширює колекції та робить їх доступними через друковані та електронні записи, відповідаючи на запити часу та забезпечуючи сучасні послуги відвідувачам. Данський фольклорний архів постійно публікує свої результати досліджень, відкриті не лише академічному співтовариству, а й широкій громадськості.
У 2016 році Міністерство культури Данії надало Королівській бібліотеці, як установі відповідальній за реалізацію Конвенції, кошти для розвитку роботи з нематеріальною культурною спадщиною в Данії, зокрема, на створення в 2017–2018 рр. нового інвентаря за напрямом Конвенції «Соціальні практики, ритуали та фестивалі». Існуючі на сьогодні списки базувалися, переважно, на наявних реєстрах та базах даних. Водночас інвентаризація у Данії не вважається головною метою, а розглядається як інструмент підвищення обізнаності населення в цьому питанні та збереження нематеріальної культурної спадщини.
Заходи, пов’язані з практикою, документацією та охороною нематеріальної культурної спадщини, здійснюють також інші установи: музеї, навчальні заклади, добровільні асоціації, неурядові організації, окремі особи. Багато хто з цих установ та організацій отримують підтримку від держави, муніципалітету чи приватних фондів. Данська держава бере активну участь у підтримці нематеріальної культурної спадщини в країні. Позитивним прикладом є діяльність музейних установ, таких, зокрема, як: Національний музей Данії, Музей просто неба, небом, Данський музичний музей, Музей Старого міста, Данський міський музей ринку, Музей жінок, один з небагатьох музеїв у світі, присвячений жінкам та ґендерним питанням та інші.
Регіональні музеї та архіви підтримуються на рівні регіону чи муніципалітету. Ці музеї також зберігають, реєструють та документують нематеріальну, а також специфічну місцеву культурну спадщину. Часто пов’язані з музеями діють так звані історичні товариства, які публікують щорічники.
Крім того, існують добровільні загальнонаціональні організації, в яких волонтери, часто мотивовані глибоким особистим інтересом, активно працюють у різних сферах нематеріальної культурної спадщини. Приклади цього – Товариство сприяння народному танцю, засноване в 1901 році, Національна асоціація данських народних танцівників, заснована в 1929 році. Також існують товариства або групи людей, які організовують фестивалі: Нова організація національних скрипалів («Rigsspillemænd»), створена в 2015 році, метою якої є захист традиційних способів виконання народної музики, Ця організація надає титул «Rigsspillemand» музикантам, що продовжують і відтворюють традицію у своїй грі.
Слід зазначити, що Данія не має жодного елемента, занесеного до Репрезентативного списку ЮНЕСКО чи Списку елементів, що потребують негайної охорони. Досі данський підхід до нематеріальної культурної спадщини зосереджувався на документації та дослідженнях. З 2017 року активно проводиться робота з інвентаризації та залучення громад у процес вивчення дослідження та інвентаризаціі елементів нематеріальної культурної спадщини. Одним із завдань, пов’язаних з нематеріальною культурною спадщиною, є уникнення матеріалізації чи уречовлення культурних практик. Тому однією з цілей данського підходу є концентрація уваги на процесах, а не на продуктах. Підвищення обізнаності про нематеріальну культурну спадщину в Данії передбачає висвітлення того, як нематеріальна культурна спадщина існує та передається від покоління до покоління. Роблячи наголос на живій культурі, культурна політика в Данії націлена на те, щоб показати, як культурна спадщина співіснує з сучасними процесами культурних змін.
Міністерство культури Данії започаткувало 2016 року проект під назвою “Данський канон” (www.danmarkskanon.dk) з метою публічного обговорення нематеріальної культурної спадщини в країні. Проект реалізовувався з 1 червня по 1 листопада 2016 року. Протягом цього періоду всім мешканцям Данії було запропоновано визначити елементи нематеріальної культурної спадщини, які повинні стати частиною національного канону. Ці пропозиції можна було завантажити на веб-сайт www.danmarkskanon.dk, розмістити на Facebook, Instagram або Twitter, або надіслати поштою. Головне питання: «Які соціальні цінності, традиції чи рухи, що нас сформували, ви хочете взяти до майбутньої Данії?». Інтернет-кампанія була доповнена 47 громадськими семінарами та зустрічами по всій країні. Крім того, команда Міністерства культури Данії здійснила цикл подорожі по країні, щоб зібрати додаткову інформацію та взяти участь у громадських заходах. З веб-сайту можна було завантажити «дискусійний комплект», який використовувався також шкільними вчителями для обговорень з учнями. Нарешті, Міністерство культури Данії створило фонд у розмірі 1.000.000 данських крок (134 360 євро), куди публічні бібліотеки могли подати заявку на підтримку подій, пов’язаних з каноном.
До 1 листопада 2016 року Міністерство отримало 2425 пропозицій від окремих осіб та груп, включаючи шкільні класи, носіїв традицій та неурядові організації. Була створена група з шести кураторів, щоб вибрати 20 тем, які мають бути винесені на загальне голосування за остаточний канон. Проект «Канон» мав на меті надихнути на продовження роботи з інвентаризації нематеріальної культурної спадщини у Данії. Водночас він висвітлив необхідність зосередитись на особливостях місцевої нематеріальної культурної спадщини, а також нематеріальній культурній спадщині національних меншин, переважно біженців та іммігрантів, які прибули до Данії протягом останніх 50 років. Шляхом інтерв’ю та спостережень створюється документація у тісній співпраці з громадами національних менших та за їхньої згоди.
Збереження нематеріальної культурної спадщини тісно пов’язане з науковими дослідженнями та поширенням знань. Держава активно підтримує науково-дослідні програми, наприклад «Вірування і магія у повсякденному житті», «Культурні зустрічі та інтеграція», «Життєві історії». Дослідники зосереджують увагу на живій культурній спадщині, розглядаючи, як культура практикується, передається та змінюється з плином часу, а також отримуючи та просуваючи знання про повсякденну живу культуру та аспекти, які не обов’язково помітні або виказуються носіями традицій.
Данський фольклорний архів ініціював створення мережі, що складається з місцевих архівів та музеїв, метою яких є спільне документування нематеріальної культурної спадщини в місцевих громадах. Це вилилося у два великі загальнонаціональні електронні опитування. Перше – «Локальні та регіональні відмінності», проведене в 2008 році й спрямованого на документування шляхів, за допомогою яких виражається місцева та регіональна ідентичність в різних частинах Данії. Друге – «Місцеве життя», проведене в 2011 році було спрямоване на документування місцевих об’єднань, діяльності та традицій місцевих груп населення. Приклади традиційних та нових типів асоціацій та традицій, що формують їхні контексти, були також задокументовані у серії фотосесій 2010–2016 років одним із кращих фотографів Данії.
У Данії існує тривала традиція місцевих загальноосвітніх та народних навчальних закладів, де кожен бажаючий може здобути знання. Історія існування цих закладів сама по собі складає нематеріальну культуру, і багато з курсів і тем, які вони викладають, стосуються нематеріальної культурної спадщини та підвищення.
В усіх данських університетах є дипломні програми (етнологія, антропологія, етномузикологія, історія культури, мовні та культурні проекти тощо), які забезпечують підготовку фахівців для ініціювання дослідницьких та інвентаризаційних проектів у сфері нематеріальної культурної спадщини.
Данія активно співпрацює в питаннях нематеріальної культурної спадщини з сусідніми країнами. Це стосується як роботи з інвентаризації та охорони, так і вивчення тієї частини нематеріальної культурної спадщини Данії, що не є виключно данською, а спільною з іншими скандинавськими країнами. Рада міністрів країн Північної Європи підтримала співпрацю шляхом створення Північноєвропейського інституту фольклору. Данський фольклорний архів протягом багатьох років тісно співпрацює з іншими архівами країн Північної Європи в плані досліджень, збору, зберігання та передачі нематеріальної культурної спадщини.
Данська національна комісія ЮНЕСКО бере активну участь у забезпеченні визнання, поваги та посилення нематеріальної культурної спадщини Данії. У 2016 році Комісія організувала одноденну конференцію з цілей розвитку Організації Об’єднаних Націй. Значна частина дня була зарезервована для обговорення питань нематеріальної культурної спадщини. З-поміж іншого, це включало обговорення жіночого руху та ґендерної рівності як нематеріальних культурних цінностей у Данії. У 2015 році представники Національної комісії організували семінар у Копенгагенському університеті, щоб обговорити Конвенцію
2003 року. У 2013 році Національна комісія та Національний музей Данії спільно організували конференцію «Охорона – це розвиток», яка торкалася питання ролі культурної спадщини в сучасному розвитку.