Надихаючий досвід колег із Фландрії

Час перетворити слова в дії
June 24, 2020
Ідентифікація України: Донеччина
July 11, 2020

Світлина: https://dzvin.media/news/na-lysyanshhyni-ta-zvenygorodshhyni-zbereglysya-unikalni-vitryani-mlyny/

Центр розвитку «Демократія через культуру» через низку інтерв’ю та міжнародні новини про досвід і практику інших країн у сфері нематеріальної культурної спадщини прагне підтримати та зацікавити громади і носіїв НКС в Україні: чим більше інформації, тим вагоміші аргументи на обстоювання власної позиції.

Наші колеги з Фландрії (Нідерланди) включили до переліку елементів НКС «ремесло мірошника» і культуру духових оркестрів, фанфар.

Близько 1180 року у Фландрії з’явився перший дерев’яний вітряк. Колись неможливо було уявити життя без дерев’яного вітряного млина – мелене зерно, подрібнення насіння, вироблення олії, – млини, які стали, на думку експертів, першими двигунами національної економіки, обслуговували фахівці своєї справи: теслі, каменярі ковалі, кожум’яки. З розвитком суспільства  історичні млини втратили свою економічну вагу, але залишилися цінною спадщиною, і як основа економічного процвітання заслуговують на те, щоб їх охороняли як живі знаряддя праці. Ремесло мірошника вимагає багато професійних знань, щоб управляти млином і виконувати роботи з технічного обслуговування. Сьогоднішні мірошники мають бути знайомі з історією млинів, відповідною регіональною термінологією, діями та звичаями, історично використаними матеріалами та інструментами, народними звичаями, знаннями про зерна і насіння, вміти забезпечити цікавий анімаційний тур. Професія мірошника передавалася від батька до сина. Зараз по всій Фландрії організовуються дворічні курси для навчання мірошників.

До відома: ремесло мірошника водяного та вітряного млина внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства як жива спадщина Нідерландів. https://ich.unesco.org/en/RL/craft-of-the-miller-operating-windmills-and-watermills-01265

Духовий оркестр і відповідне музичне мистецтво незримо пов’язані з культурною спадщиною Фландрії, особливо  фанфари. Ця оркестрова форма бере свій початок у культурній історії регіонів країни. Вже понад 150 років духовий оркестр став загально поширеною музичною практикою, основою сучасного аматорського музичного життя. Характерною культурою духового оркестру є клубне життя, спільна музика та розваги. Духові оркестри об’єднують людей з усіх сфер життя,  коли виступають, на вулиці або в концертному залі. Публічні музичні виступи часто відбуваються з нагоди важливих місцевих подій, таких як народні гуляння та вшанування пам’ятних дат. Саме тому фанфари тісно пов’язані з місцевим життям у фламандських містах та муніципалітетах. У 2020 році у Фландрії налічується понад 300 духових оркестрів, в яких тисячі музикантів збираються разом, щоб спільно виконувати музичні твори. Крім репетицій, концертів і виступів, духові оркестри проводять додаткові заходи, такі як, наприклад, збір коштів, фестивалі їжі, молодіжні заходи й концертні гастролі, що є невід’ємною частиною культури духових оркестрів, що об’єднують початківців і професійних музикантів, людей різного віку, виховуючи колективне почуття гордості.  

Культура духового оркестру динамічна і розвивається та якісно вдосконалюється. Фанфари вимагають інновацій і творчості. Висококваліфіковані музиканти та диригенти підвищили останніми роками підняли планку якості, виконуючи твори композиторів нового і складного репертуару для духового оркестру. Фанфарні ансамблі, які хочуть позмагатися з іншими оркестрами, можуть брати участь у таких змаганнях, як щорічний національний конкурс оркестру VLAMO, дворічний міжнародний чемпіонат VLAMO Open Fan Championship та чотирирічний Всесвітній музичний конкурс у Керкраде. Культура духового оркестру продовжує активно розвиватися, і давня традиція залишається живою.

 

Ukrainian